Клініка “Доброзичлива до дитини”

Старша медична сестра Слободянюк Надія Володимирівна.

Міська дитяча поліклініка №3 у 2009 році пройшла акредитацію та отримала статус «Лікарня доброзичлива до дитини». У 2012 та 2016 роках поліклініка успішно переакредитувалась та підтвердила статус  «Лікарня доброзичлива до дитини».

Консультування у кабінеті підтримки грудного вигодування проводить старша медична сестра Слободянюк Надія Володимирівна.

 

У кабінеті підтримки грудного вигодування ви можете отримати консультацію та відповіді на питання, які у вас виникають, а саме:

1. Переваги грудного вигодовування.
2. Підготовка вагітних до майбутньої лактації.
3. Підтримка виключно грудного вигодовування.
4. Сучасні практики грудного вигодовування.
5. Боротьба з гіпогалактією.
6. Харчування жінки, що годує груддю.
7. Гігієна жінки, догляд за молочними залозами.
8. Показання та механізм зціджування.
9. Підтримка тривалої лактації.
10. Своєчасне введення прикормів.
11. Труднощі під час годування груддю з боку матері та дитини.

Кабінет працює з 9.00 до 15.00

Інформаційні матеріали для матерів-годувальниць
з питань підтримки лактації та грудного вигодовування

Грудне молоко – ідеальна їжа для дитини.

Молоко матері — це незамінна первинна їжа, до складу якої входять важливі для розвитку новонародженого особливі білки, жири, лактоза, імуноглобуліни, гормони, вітаміни. Більше того, молоко передає малюку генетичну інформацію про те, як треба рости та розвиватися. В жіночому молоці знайдена маса факторів, аналоги яким неможливо створити синтетичним шляхом або отримати з молока тварин — наприклад, фактори росту сітківки ока. А комплекс вітамінів та мінералів в грудному молоці так підібраний самою природою, що дитина засвоює їх повністю. При цьому метаболізм годуючої матері міняється настільки, що вітаміни з її організму практично не виводяться — все поступає в молоко.

Грудне молоко містить сотні загальновідомих компонентів. Воно відрізняється за складом не тільки у різних матерів, але навіть у однієї жінки у різних молочних залозах, від годування до годування, не кажучи про весь проміжок лактації. Грудне молоко відповідає індивідуальним потребам дитини.

Переваги грудного вигодовування

Для дитини:
– Забезпечення основними поживними речовинами.
– Захист від інфекцій.
– Профілактика алергічних захворювань.
– Легко засвоюється і повністю використовується.
– Профілактика патології шлунково-кишкового тракту, цукрового діабету.
– Високий індекс інтелектуального розвитку.

Для матері:
– Попередження післяпологових ускладнень.
– Запобігання небажаної вагітності протягом перших 6 місяців після пологів – так званний метод лактаційної аменореї.
– Профілактика онкологічних захворювань.

Для родини:
– Економічні переваги.
– Здорова дитина.
– Збереження репродуктивного здоров’я.
– Психоемоційна єдність.

Психологічні переваги грудного вигодовування

• Емоційний зв`язок
  – Доброзичливі відносини між дитиною та матір`ю.
  – Емоційне задоволення.
  – Дитина менше нервує, більш спокійна.
  – Мати більш ніжна та турботлива.
  – Менше вірогідність, що дитина буде скривджена або покинута.
• Розвиток
  – Кращі результати інтелектуального розвитку.

Важливість раннього прикладання.

Раннє прикладання дитини до грудей (в перші 30 хв. життя та контакт «шкіра до шкіри» протягом двух годин):
– стимулює процес утворення та секреції молока;
– заспокійливо впливає на організм матері, сприяє зниженню рівня
– стресових гормонів в організмі матері;
– прискорює видалення плаценти, скороченню матки, що є профілактикою
– післяпологових кровотеч у породіль;
– сприяє фізіологічній адаптації новонародженого до нових умов
– позаутробного життя;
– захист новонародженого від інфекції стаціонару за рахунок материнської флори;
– сприяє налагодженню психоемоційного контакту між матір’ю та дитиною;

Важливість постійного спільного перебування матері і дитини в одній палаті.

Сумісне перебування матері та дитини забезпечує:
– можливість годування дитини за вимогою, що є однією з принципових фізіологічних умов становлення нормальної лактації;
– попереджує розвиток лактостазу, маститів у породіль;
– знижує можливості виникнення і розповсюдження інфекцій у новонароджених і матерів за рахунок витіснення госпітальних штамів нелікарняними штамами мікробів;
– забезпечує активну участь матері в догляді за дитиною;
– забезпечує встановлення тісного контакту матері і дитини, формування і закріплення психологічного зв’язку;
– успішне і тривале грудне вигодовування.

Всі маніпуляції, інфузійна терепія, фототерапія проводяться у палатах сумісного перебування. Членам родини дозволяється допомагати матерям у догляді за новонародженою дитиною та дітьми раннього віку.

Спільне перебування матері та дитини обмежує контакт медичного персоналу з дитиною, але дуже важливим є надання відповідної уваги і професійної допомоги з боку медичного персоналу. Медична сестра надає матері необхідну допомогу і підтримку під час прикладання дитини до грудей, пояснює матері переваги грудного вигодовування за вимогою дитини для здоров’я жінки та немовля, пояснює матері правила особистої гігієни (попереджує про шкідливий вплив на молочні залози миття їх з милом та дизефікуючими засобами перед годуванням).

Важливість теплового ланцюжка.

Дуже важливими при догляді за дитиною є підтримка нормальної температури тіла з перших днів життя, уникнення переохолодження дитини. Нормальна температура тіла дитини вперші дні життя складає 36,5-37,5 0С. Підтримка нормальної температури тіла забезпечується дотриманням теплового ланцюжка, який складається із 10 кроків:

1) тепла пологова кімната;
2) негайне обсушування дитини;
3) контакт «шкіра до шкіри»;
4) грудне вигодовування;
5) відкласти зважування та купання відразу після пологів;
6) правильно одягнута та загорнута дитина;
7) цілодобове спільне перебування матері та дитини;
8) транспортування в теплих умовах;
9) реанімація в теплих умовах;
10) підвищення рівня підготовки та знань.

Важливість годування за вимогою.

Новонароджені діти годуються за потребою:

– в перші 3-5 днів життя дитині необхідне часте прикладання до грудей матері – до 10-12 разів (до10-30хв. кожен раз), інколи кожну годину, що дає можливість забезпечити їй необхідну кількість їжі і сприяє рівномірному збільшенню кількості грудного молока в матері, попереджує розвиток лактостазу;

– дуже важливими є нічні годування;

– до 1-го місяці частота прикладань може зменшитися до 7-8 раз на добу;

– напоювати будь-якими розчинами при годуванні груддю за потребою не слід, оскільки необхідну кількість рідини дитина отримує з молоком матері. Молоко матері на 90% складається із води. Якщо новонародженому давати воду, він буде їсти менше, ніж потрібно і не отримає необхідних поживних речовин;

– якщо дитина мочиться не менше 6 раз вдень і має м’який стул, це підтверджує, що дитина отримує достатню кількість грудного молока.

Розміщення та прикладання дитини до грудей.

Основні чотири ключові моменти положення дитини біля грудей:

1. Голова і тулуб дитини знаходяться на одній лінії. Дитина не може легко смоктати і ковтати молоко, якщо її голівка викривлена чи зігнута.
2. Обличчя дитини повернуте до грудей матері, носик – навпроти соска. Дитина має бути відсунута від матері лише настільки, щоб був збережений контакт “очі в очі”.
3. Тіло дитини притиснуте до тіла матері (живіт до живота).
4. Мати повинна притримувати все тіло дитини знизу, а не тільки плечі та голову (особливо, якщо дитина новонароджена або з низькою вагою). Деякі матері тримають дитину на колінах.

Ознаки правильного прикладання дитини до грудей, не залежно від способу прикладання:

Вірна техніка годування

• підборіддя торкається до груді матері;
• ротик дитини широко розкритий;
• нижня губа вивернута;
• більша частина ареоли (нижня частина) захоплена ротом дитини;
• мати не відчуває біль навіть при тривалому смоктанні;
• чути як дитина ковтає молоко;
• щічки округлені або ніби розтікаються по груді матері.

Невірна техніка годування

Як підтримувати грудь під час годування:

• Пальці жінки, яка годує грудьми, повинні вільно лежати на грудній клітці під груддю так, щоб вказівний палець її руки служив опорою для основи груді.
• Великим пальцем жінка може злегка натискати на верхівку груді. Це може покращити форму груді і дитині буде легше до неї пристосуватися. Не потрібно притримувати грудь надто близько біля соска (цю позицію досить часто використовують матері з метою запобігання перекриття носових ходів у дитини, але це хибне твердження).

Основні помилки при прикладанні дитини до грудей:

• надто високе положення (мати сидить, високо піднявши коліна);
• надто низьке положення (мати не підтримує дитину, тому приходиться нахилятись вперед);
• дитина далеко від матері (це відбувається тоді, коли мати підтримує дитину знизу китицею руки, яка знаходиться на стороні груді, якою вона годує);
• мати підтримує грудь в положення “ножиць” (таким чином можна вирвати грудь з рота дитини і заблокувати потік молока через молочні синуси);
• намагаються самі покласти дитину на грудь, замість того щоб допомогти матері самій це зробити (якщо ви будете це робити замість матері, вона ніколи не навчиться це робити сама);
• намагаються силоміць заштовхати грудь дитині в рот.

Дуже важливим є отримання дитиною переднього і заднього молока. Переднє молоко багато білками, вітамінами, мінералами і водою. Заднє молоко багате на жир. Для росту і розвитку дитини необхідне як переднє, так і заднє молоко. Важливо не відривати дитину від грудей передчасно, тому що вона не дополуче заднього молока. Після годування мати заднім молоком змазує сосок, навколо сосковий кружок, що попереджує утворення тріщин. Не припустимо часте миття грудей, груди треба мити під час душу утром і ввечері. Мати повинна мити руки перед кожним годуванням.

Основні способи положення дитини біля грудей

І. Годування дитини в положенні «сидячи»:
Переконайтесь, що Ви сидите у зручному, розслабленому положенні (низьке сидіння зручніше, особливо при наявності опори для спини). Якщо сидіння досить високе, то варто мати підставку під ноги, але слідкуйте, щоб коліна не були підняті надто високо. Також має бути опора для спини. Якщо дитина лежить у Вас на колінах, підніміть дитину вище, щоб Вам не потрібно було нахилятись вниз, щоб прикласти дитину до грудей. _____________

Положення «з-під руки» — голова дитини перебуває на китиці руки матері, (але не потрібно підштовхувати дитину до грудей). Це положення може бути корисним для:

• годування близнюків;
• якщо Ви має певні проблеми при прикладанні дитини до грудей спереду;
• для лікування лактостазу;
• якщо для Вас така позиція є просто зручною. ___________

Положення, при якому дитина перебуває на руці, протилежній груді з якої годується — тулуб дитини лежить на передпліччі матері, китицею руки Ви підтримує голову дитини на рівні вух або нижче, але не підштовхує її до грудей знизу. Такий спосіб корисний, коли:

• дитина з вагою малою до терміну гестації або недоношена;
• якщо дитина ослаблена або з вродженими вадами;
• якщо Ви віддаєте перевагу цьому положенню.

II. Годування дитини в положенні «лежачі».
Ви повинні лежати у зручній розслабленій позі, при цьому голова має лежати у дещо підвищеному положенні (краще використовувати високу подушку або класти руку під голову). Дитину при цьому ви підтримуєте іншою вільною рукою.
Годування в положенні «лежачи» корисно у таких випадках:

• після акушерських втручань, які затруднюють годування, в положенні сидячи (кесарів розтин, епізіо- , перінеотомія, акушерські щипці та ін.);
• якщо Вам хочеться спати, Ви можете годувати не встаючи з ліжка.

III. Інші положення:

• Ви можете годувати стоячи (за неможливості сидіти чи лежати);
• Ви можете годувати лежачи на спині (дитина зверху) — це положення зручне при лактостазі, а також при надмірній кількості молока;
• якщо дитині важко прилаштуватися до груді, то інколи може допомогти таке положення: Ви лягаєте на живіт, спираючись на лікті, дитина під Вами.

 

• “Футбольний м’яч”
  • Ви підтримуєте спинку і плечики дитини долонею;
  • голівка і ротик дитини наближені до соска;
  • тільце дитини розміщено під рукою;
  • другою рукою підтримуйте груди, направляючи їх до ротика немовляти.

 

• Лежачи
  • лягаєте на бік, розташовуєте подушку за спиною;
  • кладете дитину, повертаючи її всім корпусом до себе, а обличчям до грудей;
  • спираючись на одну руку, другою підтримуєте груди знизу.

• “Колиска”
  • Ви кладете дитину на руку ближче до грудей, голівка дитини лежить на ліктьовому згині;
  • розвертаєте дитину до себе;
  • іншою рукою підтримуєте груди.

 

• На колінах
  • Розташовуєте подушку поперек колін; на подушку вкладаєте дитину;
  • повертаєте її всім корпусом і обличчям до себе;
  • нахиляєтесь до колін, підтримуючи спинку та плечики дитини долонею правої руки (якщо годуєте правою молочною залозою);
  • правою рукою підтримуєте груди знизу, спрямовуючи сосок до ротика дитини.

 

Зберігання лактації в складних ситуаціях.

Існує ціла низка ситуацій, коли необхідно зціджувати грудне молоко для:

• збереження і підтримки лактації при наявності тимчасових протипоказань для грудного вигодовування з боку матері або дитини;
• годування дитини з низькою вагою тіла;
• здійснення правильної техніки годування при переповненій щільній молочній залозі;
• полегшення стану жінки при нагрубанні молочної залози, розвитку лактостазу;
• годування хворої дитини , яка не може висмоктати достатню кількість молока;
• годування дитини грудним молоком , якщо мати працює або вчиться;
• змащування молозивом або молоком сосків і ареоли з метою попередження утворення тріщин або їхнього лікування;
• стимуляції лактації при недостатній кількості молока у матері.

Всі матері повинні вміти зціджувати молоко. Вони можуть почати вчитися цьому ще під час вагітності й практикуватися відразу ж після народження дитини.

Як зціджувати молоко

Навчання жінки техніці зціджування грудного молока руками складається з наступних етапів:

• ретельно вимити руки;
• зайняти зручне положення (сидячи або стоячи), тримаючи підготовлений посуд недалеко від грудей;
• покласти великий палець ЗВЕРХУ соска та ареоли, а вказівний палець – НИЖЧЕ соска та ареоли навпроти великого пальця, останніми пальцями підтримувати молочну залозу;
• злегка натиснути великим та вказівним пальцями на залозу у напрямку до грудної стінки;
• великим і вказівним пальцями натиснути на ділянку залози за навколососковим кружечком , де відповідно розташовані молочні синуси;
• по черзі натискати і відпускати, не відриваючи пальці від залози (процедура не повинна викликати біль, якщо виконується правильно);
• подібним чином зцідити молоко з боків, щоб випорожнити всі сегменти залози ( змінити розташування пальців на залозі);
• руки повинні бути сухими (використовувати серветку з м’якої тканини), уникати тертя шкіри пальцями;
• уникати здавлювання самих сосків, яке не забезпечує отримання молока;
• тривалість зціджування однієї залози складає не менш, ніж 5-6 хвилин, потім виконується зціджування другої залози, потім обидві повторно. В цілому процедура займає 20-30 хвилин, особливо в перші дні після пологів.

Якщо при зціджуванні виникає біль – техніка зціджування неправильна. Спочатку молоко випливати не буде, але після натискання кілька разів молоко почне капати. Якщо рефлекс виділення молока активний, воно буде текти струмками. У такий же спосіб варто натискати на ареолу з бічних сторін, щоб переконатися, що молоко зціджене із всіх сегментів грудей.

Пальці не повинні сковзати по шкірі. Не слід стискувати сосок. При натисканні або витягуванні його молоко зціджуватися не буде, як і при захопленні дитиною під час ссання одного соска.

– Для достатнього зціджування молока потрібно 20-30 хвилин, особливо в перші дні, коли виробляється зовсім небагато молока. Важливо не намагатися зціджуватися швидше.

– Для годування недоношеної або хворої дитини мати повинна зціджувати молоко перед кожним годуванням стільки молока, скільки зможе, як правило, кожні 3 години, або 8 разів у добу.

– Для полегшення нагрубання грудей зціджувати молоко треба стільки, скільки необхідно для того, щоб у груді не було неприємних відчуттів, а соски були розтяжними, щоб дитина могла вільно ссати груди. Деяким матерям доводиться зціджуватися перед кожним годуванням, а іншим — один – два рази в день. Через кілька днів нагрубання пройде й необхідність у зціджуванні відпаде.

Зціджене молоко слід давати дитині за допомогою ложечки або чашечки. Вигодовування за допомогою соски приводить до порушення смоктального рефлекса у малюка, що може привести до відмови від грудей.

Важливість виключно грудного вигодовування до 6-ти місяців і продовження годування груддю до 2-х років і більше при введенні відповідно віку прикорму.

Кількість жінок, які фактично не можуть годувати грудним молоком, становить менш ніж 5%. У деяких випадках зниження лактації носить перехідний характер і проявляється у вигляді, так званих, лактаційних кризів. Працівники нашого закладу намагаються попередити матерів-годувальниць про тимчасове зменшення кількості молока. Якщо мати проінструктована про можливість виникнення лактаційних кризів і своєчасно збільшує частоту прикладання до грудей, то об’єм лактації збільшується. І ні в якому разі в ці періоди, не потрібно давати немовлятам жодної іншої їжі чи пиття, за винятком медичних показань.

Разом з тим, якщо мати не підготовлена до такої ситуації, то при перших ознаках пониження лактації вона намагається дати дитині будь-якій замінник грудного молока. Не припустимо призначати дитині замінники грудного молока лише при підозрі на зниження лактації. Доведено, що навіть одноразове годування дитини сумішами у період новонародженості може негативно вплинути на становлення лактації, збільшує ризик алергічних захворювань, порушує формування нормальної мікрофлори кишківника.

У разі підтвердження пониження лактації необхідно збільшити частоту прикладань дитини до грудей.

У нашій практиці було доведено, якщо дитина не хоче часто смоктати, лактація не збільшується, щоб мати не робила. Посилене харчування та рясне пиття не сприяють збільшенню молока. Якщо мати харчується задовільно, їжа тепла і тепле пиття допоможуть їй розслабитися і відчувати себе впевнено. Спеціальні трав’яні збори для посилення лактації не шкідливі, але і не дуже ефективні.

Радимо налагодити матері відповідний відпочинок і сон, залучати для допомоги в цей період родичів матері-годувальниці.

Склад грудного молока може змінюватися від періоду лактації: протягом 1-3 днів після пологів – молозиво, потім перехідне молоко, а з 2-го тижня – зріле молоко. Склад грудного молока може змінюватися і протягом доби, і навіть в процесі одного і того ж годування немовляти: перші порції молока містять більше білків та мінеральних речовин, останні порції – більше жирів. Саме тому дитина впродовж перших 6-ти місяців отримує повноцінну їжу.

У зв’язку з тим, що грудне молоко складається не тільки з харчових речовин, але й достатньої кількості води (80%), допоювати дітей водою, відварами або чаєм немає жодної необхідності. Біля вашої груді дитина втамує і голод, і спрагу. Лактаційна функція матері-годувальниці досягає свого максимального розвитку, коли дитині випоповнюється 5-6 міс. При правильній підтримці лактації вона невщухає, коли дитині виконується 1 рік, може продовжуватись протягом 2-3-го року. Але з 6-ти місячного віку виникає необхідність введення прикорму.

Критеріями для початку підгодовування дитини є:

1. Вік понад 6 місяців.
2. Згасання рефлексу «виштовхування» та поява скоординованого рефлексу переміщення їжі язиком та ковтання її.
3. Поява рухів жування при потраплянні в ротик дитини їжі густої консистенції або ложки.
4. Початок прорізування зубів.
5. Поява невдоволеності дитини лише грудним вигодовуванням при нормальному об’ємі молока у матері (неспокій дитини, зменшення інтервалів між годуваннями, голодний крик, нічні пробудження, зменшення приросту маси тіла за останній тиждень), а також поява інтересу до того, що їдять інші.
6. Достатня зрілість шлунково-кишкового тракту, яка дає можливість засвоювати невелику кількість прикорму без диспептичних розладів або алергічної реакції.

Потрібно ознайомити жінку з правилами введення підгодовування:

1. Введення прикорму повинно бути у кожному окремому випадку процесом введення рекомендованих у відповідності до віку дитини продуктів харчування із поступовою зміною в динаміці їх консистенції, смаку, запаху і зовнішнього вигляду, при одночасному продовженні грудного вигодовування.
2. Треба впевнитись, що дитина готова до введення прикорму.
3. Прикорм треба давати, коли дитина активна і голодна, краще під час сніданку або обіду разом з іншими членами сім’ї.
4. Прикорм дається після нетривалого годування грудьми.
5. Під час годування дитина повинна знаходитись у вертикальному положенні, в зручній позі на руках або на колінах у матері чи в спеціальному дитячому стільчику.
6. Прикорм необхідно давати з ложки.
7. Прикорм треба починати давати дитині, поклавши невелику кількість їжі на кінчик чайної ложки. Ложку тримати так, щоб дитина її бачила. Потім торкнутися ложкою до губ дитини, щоб частина продукту залишилася у неї на губах. І лише коли дитина відкриє рот, покласти ложку з їжею на середину язика, тоді дитина легко її проковтне.
8. Кожен продукт прикорму вводиться, починаючи з 1 чайної ложки і, збільшуючи поступово, за 5-7 днів доводиться до повної порції, розділеної на 2 годування. Дитина сама покаже, що наїлася, відвернувши голову, відштовхуючи ложку або не відкриваючи рот.
9. Щоразу після того, як дитина отримала прикорм, доцільно прикладати її до грудей. Це допоможе зберегти лактацію, а дитина почуватиме себе задоволеною.
10. У разі відмови дитини від прикорму, не треба годувати її примусово, так як дитина може відмовитися взагалі від усіх інших продуктів. Можна запропонувати інший продукт (іншого смаку та/або консистенції) або той самий, але в інший день. Під час годування необхідно, щоб мати спілкувалася з дитиною.
11. Кожний наступний новий продукт прикорму повинен складатися з одного інгредієнту і даватися дитині впродовж не менше 5 днів, лише після цього можна давати змішаний прикорм із цих продуктів. Це дасть можливість визначитись щодо причини харчової алергії у разі її виникнення.
12. Для полегшення звикання дитини до нових продуктів рекомендується добавляти в продукти прикорму грудне молоко.
13. Прикорм повинен бути свіжоприготовленим, мати ніжну гомогенну консистенцію, від вершковоподібної до сметаноподібної (відповідно до віку), остудженим до температури тіла (36-37°С).
14. Для профілактики залізодефіцитної анемії з 6 місяців обов’язково вводяться продукти прикорму, які містять залізо (м’ясо, потім печінка, яєчний жовток, риба).
15. Не рекомендовано вживання ніяких видів чаю та кави дітям до 2 років, так як ці напої перешкоджають процесу всмоктування заліза.
16. Не слід давати цільне нерозведене коров’яче молоко дітям до 9 місяців (фактор розвитку залізодефіцитної анемії).
17. Цільне молоко та молочні продукти можна давати дитині з 9-12 місяців.
18. В період введення прикорму не слід добавляти в продукти прикорму сіль, спеції.
19. У разі появи ознак поганої переносимості продукту прикорму (порушення функції системи травлення, алергічні реакції чи ін.) слід припинити введення даного продукту прикорму і ввести інший.

Орієнтовна схема введення продуктів та страв прикорму при природньому вигодовуванні дітей першого року життя

Продукти і страви підгодовування	Об’єм залежно від віку дитини
	Термін вве– дення,міс.	6 міс.	7 міс.	8 міс.	9 міс.	10-12 міс.
Сік (фруктовий, ягідний, овочевий), мл	6	30-50	50-70	50-70	80	100
Фруктове пюре, мл	6	40-50	50-70	50-70	80	90-100
Овочеве пюре, г	6	50-100	150	170	180	200
Молочно-круп’яна каша, г	6-7	50-100	100-150	150	180	200
Молочно-злакова каша, г	7-8	50-100	100-150	150	180	200
Кисло-молочні продукти, мл	8-9	–	–	50-100	100-150	150-200
Сир, г	6,5-7,5	5-25	10-30	30	30	50
Яєчний жовток, шт.	7,0-7,5	–	1/8-1/4	1/4-1/2	1/2	1/2 -1
М’ясне пюре, г	6,5-7	5-30	30	50	50	50-60
Рибне пюре, г	8,0-10	–	–	10-20	30-50	50-60
Олія, г	6	1/2ч.л.	1/2ч.л.	1ч.л.	1ч.л.	1ч.л.
Вершкове масло, г	6-7	1/ 2ч.л.	1/2ч.л.	1ч.л.	1ч.л	1ч.л
Хліб пшеничний, г	8-9	–	–	5	5	10

 

Припинення грудного вигодовування

Як і початок лактації , так і її припинення є процес цілком природний.

Частіше на початку другого року або трохи пізніше , коли дитина отримала своєчасно відповідні пригодовування , вона сама відмовляється від грудей. Досить часто дитина потребує продовження грудного вигодовування до 1,5 і навіть 2 років.

Що дає дитині грудне вигодовування на другому році життя ? По –перше , грудне молоко все ще може бути джерелом енергії (особливо це стосується сімей з дуже низьким матеріальним рівнем ), а по друге – дуже ефективним захисним засобом. Саме тому припинення лактації в періоди можливих інфекційних захворювань (в жаркий період або епідемії грипу) небажано. І нарешті, безумовно, процес грудного вигодовування дає дитині почуття захищеності, спокою, задоволення від близького спілкування з матір’ю.

Протягом другого року життя дитина отримує звичайну “дорослу” їжу і кількість годувань грудьми може складати 2-3 рази (перед сном і вранці). Звичайно, таке нечасте прикладання до грудей сприяє значному зменшенню виробленню молока і поступовому припиненню його секреції.

Головними правилами фізіологічного припинення лактації є:

 – співпадання бажання матері і дитини припинити грудне вигодовування;
– поступове зменшення частоти і тривалості грудних годувань.

При вирішенні швидкого припинення лактації можуть виникнути ускладнення фізичного і психоемоційного плану як у матері, так і у дитини. Тому при з з’явленні якихось обставин сімейного або іншого плану треба залишити час для поступового відлучення дитини від грудей.

Для поступового припинення лактації і грудного вигодовування мати повинна:

– впевнитися, що дитина отримує достатню кількість їжі і повністю адаптувалася до неї.;
– поступово (раз на 1-2 тижні ) зменшувати на 1 кількість годувань на добу;
– годування вночі або ввечері потрібно припинити в останню чергу;
– уникати ситуацій, які б нагадували дитині про годування грудьми ( пригортати дитину до грудей , саджати на коліна, тощо);
– якщо дитина достатньо велика і розуміє пояснення , мати може дати зрозуміти, що погодує її пізніше в інший час;
– демонструвати дитині свою любов і увагу іншими способами;
– залучати для догляду (особливо перед сном) в цей період інших членів сім’ї , які можуть дати дитині теплий напій, або щось інше, що любить дитина;
– відволікати увагу дитини від груді, даючи нову іграшку або смачну їжу;
– не використовувати в цей період “виховні” засоби, і при наполяганні дитини на годуванні грудьми погодитись з нею.

Ні в якому разі припинення грудного вигодовування не повинне виконуватись так, щоб дитина отримала психоемоційну травму. Мати і сім’я в цей час повинні бути особливо уважні і чутливі до дитини, а члени сім‘ї до матері .